Видатний український імунолог Копча В. С. про препарати Бета-Імун та Іммун44

Як додаткове джерело біологічно активних речовин з імуномодулюючими властивостями, при COVID-19 корисними можуть виявитися дієтичні добавки, зокрема, «БЕТА-ІМУН®» та «ІМУН44®».

«БЕТА-ІМУН®» цікавий наявністю у його складі бета-глюканів та селену. Як відомо, бета-глюкани є структурними елементами мембрани дріжджових грибів (Saccharomyces cerevisiae). Численні дослідження довели, що бета-глюкани, будучи позбавлені імунотоксичності, мають регулюючі властивості до імунокомпетентних клітин. Основний механізм їх дії — безпосередня взаємодія з рецепторами макрофагів, яка активує неспецифічні захисні механізми та розвиток специфічної імунної відповіді: відбувається активація цитотоксичних макрофагів, посилення продукції інтерлейкіну-1 макрофагами, стимулювання Т-лімфоцитів, збільшення продукції інших цитокінів, активація клітин-кілерів, підвищення рівня білка гострої фази у сироватці крові. У той же час бета-глю- кани оптимізують імунні реакції та проявляють протизапальні властивості: при високому рівні активації вони пригнічують синтез прозапальних цитокінів — інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 та посилюють синтез інтерферону. Селен — мікроелемент, необхідний для підтримання нормального функціонування імунної системи. Посилює продукцію лейкоцитів та їхній захист від вільних радикалів, що виникають в процесі знешкодження патогенних бактерій.

У складі вітамінно-мінерального комплексу «ІМУН44®», крім власне вітамінів та мікроелемен- тів, є суміш поліфенолів, отриманих шляхом стандартизованої екстракції з середземноморської рослини ладанник (Cistus incanus), що можуть мати противірусну активність. Завдяки значній кількості інших біологічно активних речовин (глікозидів, фла- воноїдів, каротину, вітамінів С, В1, В2, РР, заліза, сір- ки тощо) «ІМУН44®» та «БЕТА-ІМУН®» підвищують неспецифічну резистентність організму, прискорюють одужання та запобігають розвитку запальних процесів [11].

Окремим важливим питанням є призначення антибіотиків при COVID-19. Сам термін «пневмонія», а ще й з достатньо тяжким ступенем і серйозним прогнозом, у свідомості практичного лікаря асоціюється з необхідністю масивної, багатокомпонентної, інтен- сивної та тривалої антибіотикотерапії. Усі лікарі прекрасно розуміють неефективність антибіотиків при вірусних інфекціях, а також те, що їх профілактичне призначення не тільки невиправдане і безперспективне, але й таїть у собі серйозні загрози у вигляді побічних токсичних ефектів, а також пов’язаних з ними ускладнень. Однак, незважаючи на це, в більшості випадків у терапії хворих з ковідними «пневмоніями» присутня поліпрагмазія з антибіотиками. Як показує статистика, застосування антибіотиків при COVID-19, як і при інших гострих респіраторних вірусних інфекціях, для «запобігання бактерійним ускладненням» (по суті суперінфекціям) призводить не до їх зменшення, а до збільшення і перебігають вони на фоні «антибіотикопрофілактики» не легше, а тяжче.

Насправді, навіть не враховуючи очевидні та загальновідомі клінічні й лабораторні критерії приєднання бактерійної суперінфекції, дуже чітким об’єктивним критерієм на користь антибіотикотерапії є рівень прокальцитоніну більше 0,05 нг/мл.

Труднощі та невдачі сучасної антибіотикотерапії, у т.ч. й наростаюча антибіотикорезистентність бактерій — наслідок хвороби самої медицини — надлишкового і непрофесійного застосування антибіотиків. Уявлення про те, що антибіотики — «масло, яким кашу не зіпсуєш», що антибіотики «краще передозувати, ніж призначити менше» продовжує залишатися неписаним принципом антибіотикотерапії.

Відомо, що антибіотик пригнічує тільки ті бактерії, які потрапили в організм. Ліквідуючи їх, препарат здатний запобігти розвитку інфекційного процесу, але така дія є лікувальною (рання, випереджаюча терапія), а не профілактичною. Запобігти зараженню, тобто діяти профілактично, жоден антибіотик не може. Але поняття «антибіотикопрофілактика» ціл- ком відповідає прагненню до надлишкового застосування антибіотиків, тому воно набуло широкого поширення, потрапило в інструкції і до банальних міркувань приєдналося бюрократичне прагнення. Так склалася ідеологія і практика непрофесіональної, надлишкової і перестраховувальної антибіотикотерапії. Вона приваблива тим, що не потребує спеціальної підготовки і здійснюється шаблонно, тоді як професіональна антибіотикотерапія трудомістка: необхідно знати основні властивості різних груп антибіотиків, показання/протипоказання до їх застосування, правила раціональної антибіотикотерапії, дозування препаратів з урахуванням можливої токсичності та багато чого іншого. Впровадження професіональної антибіотикотерапії натикається на пасивний, але дуже сильний опір. У найближчі роки непрофесіональна, надлишкова і перестраховувальна антибіотикотерапія залишатиметься повсюдно поширеною, незважаючи на те, що таке застосування цих препаратів дискредитує антибіотикотерапію: робить її недостатньо ефективною, небезпечною побічними явищами й ускладненнями, у т.ч. селекцією антибіотикорезистентних штамів бактерій і надміру витратною фінансово.

Повна версія статті: Prof.Kopcha_about_Beta_Imun_and_Imun44