Вивчення ефективності застосування препарату Декліманс

     УДК 618.173-08:615.256.5

Ю.П. Вдовиченко, О.Ю. Гурженко

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Проблема психосоматичних, урогенітальних та сексуальних розладів у період перименопаузи дуже актуальна. У роботі досліджено ефективність фітоестрогенового комплексу Декліманс® у жінок в період перименопаузи. Відзначено по- кращання сексуального життя (частоти та якості сексуаль- них стосунків) в середньому на 30% за різними показника- ми. За шкалою Quality of Life Inventory (QOLI) показник зменшився на 0,4 бала. Середній показник за шкалою Satisfaction with Life Scale за час лікування виріс на 2,2±0,3 бала, що свідчить про високу ефективність препарату. Відзначалась стабілізація артеріального тиску, а також зни- ження рівнів холестерину та тригліцеридів у крові. Рівні гор- монів стабілізувалися – ФСГ та ЛГ знизилися на 36,9% і 37,1% відповідно, естрадіол підвищився на 75,9%. Частота застосування препарату (один раз на добу) є ще однією з його переваг. Результати дослідження доводять, що засто- сування фітоестрогенового комплексу Декліманс® є безпечним та ефективним для лікування основних проявів периме- нопаузи та клімактеричного синдрому.

Ключові слова: Декліманс, перименопауза, клімактеричний синдром.

Проблема сексуальних розладів, психосоматичних та уро;генітальних порушень у жінок в період перименопаузи є надзвичайно актуальною в зв’язку з подовженням тривалості життя, збільшенням вимог до якості життя, підвищенням само; оцінки та соціального статусу жінок. Сучасна жінка більш ви; моглива до себе та оточуючих, працьовита, зайнята сімейними справами та роботою, а також собою, що останнім часом стає пріоритетом. Тому на сьогодні жінка в період перименопаузи, як правило, соціально влаштована, має роботу, дорослих дітей, ко; ханого чоловіка і прагне бути коханою та бажаною. А певні особ; ливості жіночого організму у цей період життя є визначальною складовою формування щасливого подружнього життя, опти; мального психологічного стану жінки. Отже, дана проблема має не тільки медичне, але й велике соціальне значення [6,7].

Перименопауза – це період вікового зниження функції яєчників, в основному після 45 років, включаючи премено; паузу і один рік після менопаузи або 2 роки після останньої самостійної менструації. Менопауза – це остання самостійна менструація, зумовлена функціональним станом репродук; тивної системи. Дату менопаузи встановлюють ретроспек; тивно, а саме – після 12 міс відсутності менструації. Менопауза настає в середньому у віці близько 50 років [1–3].

Перименопауза характеризується: 1) прогресивним виснаженням функції яєчників; 2) зміною чутливості фолікулів; 3) зміною секреції яєчникових гормонів [2].

До моменту народження в яєчниках дівчинки міститься близько двох мільйонів ооцитів, до пубертанного періоду – близько 300–400 тис, а до 50 років у більшості жінок їх лише кілька сотень. З віком, поряд з виснаженням фолікулів, також знижується кількість рецепторів до гонадотропінів. Це спри; чинює зниження чутливості яєчників до власних гонадотроп; них стимулів і зменшення частоти овуляторних циклів. Зі зменшенням числа фолікулів відзначається селективне зни; ження секреції імунореактивного інгібіну яєчниками, що частіше передує зниженню секреції естрадіолу. Отже, раннім маркером попередньої менопаузи є підвищення рівня фоліку; лостимулювального гормону (ФСГ), тому що між інгібіном і ФСГ існує зворотний зв’язок. Оскільки секреція лютеїнізу; вального гормону (ЛГ) не взаємопов’язана з інгібіном, то підвищення ЛГ настає пізніше і ступінь підвищення його мен; ше, ніж ФСГ. У міру припинення овуляції зникає циклічність у секреції естрадіолу і прогестерону яєчниками.

Отже, для перименопаузи характерні такі зміни в гіпотала; мо;гіпофізарно;яєчниковій системі: 1) прогресивне виснажен; ня фолікулярного апарату яєчників; 2) епізодичне підвищення рівня ФСГ задовго до менопаузи і поступове більш стабільне підвищення його з наближенням до менопаузи; 3) прогресивне зниження рівнів естрадіолу в крові; 4) зменшення частоти ову; ляторних циклів; 5) зниження фертильності [1–3].

Слід пам’ятати, що менопауза та клімактеричний синдром – це не тотожні поняття. Якщо прояви періоду менопаузи у жінки є фізіологічним процесом, то клімактеричний синдром – це відхилення від нормального перебігу даного періоду.

Основними проявами клімактеричного періоду є психосоматичні, урогенітальні та сексуальні порушення [2]. Статеві стосунки у жінок у період перименопаузи мають певні особливості, що потенційно впливає на стан жіночої сексу; альної функції та зумовлює формування розладів, в основі яких лежать певні психосоціальні фактори, результати хірургічних втручань, неадекватна медикаментозна терапія [6, 7].

 

Сексуальна функція у жінок залежить від функціональної активності нервової, статевої, серцевосудинної системи, а також від адекватної ендокринологічної регуляції при цьому та психологічних особливостей організму конкретної жінки, її статевої конституції тощо. Відхилення у будь-якій з цих систем призводить до порушень в організмі, що впливають на сексуальне здоров’я. Дана патологія є поліетіологічною, тому важливим аспектом є виявлення груп ризику та профілактика сексуальних розладів у цих групах, а також їхнє лікування [2]. Для жінок, що страждають на дану патологію, сексуальна дисфункція фізично дезорганізаційна, емоційно пригнічу; вальна та соціально руйнівна. Інший негативний фактор жіно; чої сексуальної дисфункції у жінок полягає в тому, що ця секcуальна проблема за відсутності профілактики та лікування має прогресивний характер та недостатньо досліджена [4, 6]. Окрім цього, вчасне виявлення та створення оптимальних схем діагностики дозволить провести ефективну корекцію сексуальних розладів, їхніх можливих ускладнень, а також зберегти здоров’я жінки [5].

На даний час, згідно зі стандартами надання медичної допомоги, розроблено декілька варіантів лікування – від застосування фітоестрогенів до замісної гормональної терапії. Другий варіант є достатньо ефективним, але має досить багато побічних ефектів. Висока ефективність застосування більш безпечних фітоестрогенів доведена європейськими та вітчизняними спеціалістами [5].

Фітоестрогеновий комплекс Декліманс™ містить екстракти 6 лікарських рослин:

  1. Екстракт коріння дикого ямсу – сприяє секреції дегідроепіандростерону, активізує імунну систему, усуває прояви менопаузи, знижує рівень холестерину, має легку спазмолітичну та анальгезивну дію.
  2. Екстракт шишок хмелю – містить природні естрогено; подібні речовини, які певною мірою компенсують зниження рівня власних естрогенів у жінок в період перименопаузи, має седативну, сечогінну, протизапальну та загальнозміцнюючу дію, а  також  тонізувальну  дію відносно  травного тракту
  3. Екстракт коріння дудника китайського – підвищує чутливість рецепторів до естрогену, стимулює синтез ендогенних естрогенів, нівелює прояви клімактеричного синдрому, має спазмолітину, протизапальну, седативну дію, покращує  реоогічні властивості крові, периферійний кровообіг та гемопоез.
  4. Екстракт коріння пуерарії лопатевої – має естрогено; подібну дію, знижує артеріальний тиск, нормалізує функцію печінки, покращує стан шкіри та мозковий кровообіг.
  5. Екстракт трави якірців сланних – покращує лібідо, знижує рівень холестерину та тригліцеридів у крові, має сечо- та жовчогінну дію, нормалізує систему гемостазу (має антикоагулянтну дію), покращує перистальтику кишечнику.
  6. Екстракт коріння циміцифуги – має естрогеноподібну дію, попереджає розвиток остеопорозу, має седативну дію, стимулює секрецію бронхіальних залоз.

Мета дослідження: вивчення ефективності застосуван; ня фітоестрогенового комплексу Декліманс® (компанія«Фармпланета») у жінок перименопузального віку, що мають психосоматичні, урогенітальні та сексуальні розлади.

  • Екстракт коріння дудника китайського – підвищує чутливість рецепторів до естрогену, стимулює синтез ендогенних естрогенів, нівелює прояви клімактеричного синдрому, має спазмолітину, протизапальну, седативну дію, покращує рео; логічні властивості крові, периферійний кровообіг та гемопоез.
  • Екстракт коріння пуерарії лопатевої – має естрогено; подібну дію, знижує артеріальний тиск, нормалізує функцію печінки, покращує стан шкіри та мозковий кровообіг.
  • Екстракт трави якірців сланних – покращує лібідо, знижує рівень холестерину та тригліцеридів у крові, має се; чо; та жовчогінну дію, нормалізує систему гемостазу (має антикоагулянтну дію), покращує перистальтику кишечнику.
  • Екстракт коріння циміцифуги – має естрогеноподібну дію, попереджає розвиток остеопорозу, має седативну дію, стимулює секрецію бронхіальних залоз.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ:

Дослідження проводили на базі кафедри акушерства, гінекології та перинатології  НМАПО імені П.Л. Шупика. Дослідження тривало протягом 3 міс. Пацієнткам перименопаузального віку було проведено низку анкетних та лабораторних досліджень до початку лікування та після 3;місячного курсу монотерапії фіто; естрогеновим комплексом Декліманс® за загальноприйнятою схемою – по 1 капсулі один раз на добу. Проводили анкетування з метою виявлення динаміки змін клімактеричних скарг, вегето; судинних проявів, психоемоційних розладів. Досліджували гор; мональний фон, ліпідний спектр та проводили моніторинг артеріального тиску. Добровільні згоди на проведення обстеження та лікування були належним чином оформлені.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ:

У дослідженні брали участь 35 пацієнток. Вік хворих варіював від 45 до 56 років. Середній вік пацієнтів склав 51±1,2 року, при цьому переважали жінки 48–53 роки – 28 (80%).

Професійний склад хворих був вкрай різноманітним. Серед групи досліджуваних хворих були бізнесвумен, вчителі, інженери, митці, робітники, наукові працівники, будівельни; ки, водії, працівники житлово;комунального господарства. Працівники розумової праці складали 62,8% (22), а робітни; ки фізичної  праці  –  37,2%  (13).  Мешканців  села  було 6 (17,2%), мешканців міст і селищ міського типу – 29 (82,8%). Було проаналізовано сімейний стан жінок, які брали участь у дослідженні (табл. 1). Як свідчать дані табл. 1, основну частку жінок склали одружені, тому якість сімейних відносин мала неабияке значення в даній когорті досліджуваних.

Оцінка жінками якості сімейних відносин за анкетами продемонстрована у табл. 2.

Отже, наочно продемонстровано, що 34,3% жінок вважають свої сімейні відносини конфліктними, хоча майже для третьої частини жінок (28,5%) відносини були комфортні.

Основні менопаузальні характеристики обстежених пацієнток: 1) вік початку менопаузи 47,5±1,3 року; 2) тривалість менопаузи 5,4±0,4 року.

Однією з важливих характеристик було встановлення терміну від появи перших ознак захворювання до візиту до лікаря (табл. 3).

Основна частина пацієнток уперше звернулись до лікаря більше ніж через 7 міс після початку захворювання (у період від 7 до 24 міс за допомогою звернулись 65,7% жінок, які брали участь у дослідженні), що свідчить про частково байдуже ставлення до себе, загальну зайнятість і навіть сором’язливість у сфері інтимного здоров’я. Одним з факторів, що впливає на перебіг перименопаузи у жінки, є стан соматичного здоров’я, що було проаналізовано у табл. 4

Серед психоемоційних порушень (мал. 2), які в обов’язковому порядку мали місце у всіх обстежених жінок, прояв роздратованості зменшився з 3,8±0,2 до 2,7±0,2 бала (p<0,05), слабкість від 3,8±0,2 до 2,2±0,4 бала (p<0,05), рівень тривоги знизився з 2,9±0,3 до 2,2±0,2 бала (p<0,05), рівень апатії зменшився від 2,2±0,1 до 1,5±0,3 бала (p<0,05). Також покращився сон, про що свідчить зменшення показника порушення сну з 3,7±0,3 до 2,3±0,3 бала (p<0,05).

За шкалою Satisfaction with Life Scale (шкала задоволення життям) середній показник у обстежених до лікування складав 3,4±0,6 бала, після 3 міс терапії препаратом Декліманс® даний показник виріс до 5,6±0,4 бала (p=0,04).

За шкалою Quality of Life Inventory (QOLI) показник до лікування складав 2,3±0,2 бала, а після лікування – 1,9±0,6 бала (p=0,045).

Також у протокол дослідження входило визначення гормонального фону жінок до та після застосування фітоестро; генового комплексу Декліманс®. Так, концентрація естрадіолу у жінок  до  початку  лікування  складала 44,5±8,8 пг/мл, після проведеного лікування рівень ест; радіолу збільшився до 78,3±5,8 пг/мл (p<0,05). Рівень ФСГ до лікування становив 98,8±15,3 МО/мл, після терапії рівень ФСГ знизився до 62,3±8,5 МО/мл (p<0,05). Рівень ЛГ становив 86,9±10,8 мМОЕ/мл до лікування, після рівень даного гормону знизився і склав 54,7±7,9 мМО/мл (p<0,05). Показник загального тироксину суттєво не змінився на тлі проведеного лікування і становив 125,9±13,7 нмоль/л на по; чатку дослідження та 120,6±5,4 нмоль/л (p<0,05).

Після курсу лікування клімактеричних проявів фітоестрогеновим комплексом Декліманс®, що тривав 3 міс, визначилась наступна тенденція. Рівень систолічного тиску знизився до 121,8±7,2 мм рт.ст., діастолічного – до 76,6±5,4 мм рт.ст. (p<0,05) у жінок з артеріальною гіпертензією 1;го ступеня І стадії. У пацієнток з артеріальною гіпертензією 2-о ступеня ІІ стадії зниження було менш значущим. Так, показник систолічного артеріального тиску знизився до 135,8±3,8 мм рт.ст., діастолічного – до 92,5±4,1 мм рт.ст. (p=0,052).

Однією з основних скарг періоду перименопаузи є сухість слизової оболонки піхви. Тому з метою загального оцінювання мікроекології піхви усім пацієнткам проводили рН-метрію піхви. За результатами рН-метрії піхви без стимуляції до лікування рівень складав 6,54±0,34. Після проведеного лікування рН піхви становив 5,26±0,41 (p<0,05).

Оскільки період перименопаузи є критичним у виявленні есенціальної артеріальної гіпертензії, усім пацієнткам проводили моніторинг артеріального тиску. Артеріальна гіпертензія 1-го ступеня І стадії, де систолічний артеріаль; ний тиск складав 135,4±9,8 мм рт.ст., діастолічний – 89,3±7,3 мм рт.ст., спостерігалась у 9 (25,7%) жінок, а 2;го ступеня ІІ стадії (систолічний артеріальний тиск – 143,6±12,5 мм рт.ст., діастолічний тиск – 97,2±10,3 мм рт.ст.) у 4 (11,4%) жінок. ІІ стадія характеризувалася гіперт; рофією лівого шлуночка серця (за електрокардіограмою).

Проте у всіх пацієнток відзначається більш стабільний рівень артеріального тиску протягом дня, що було абсолют; но відсутнє до початку лікування. Усім хворим була рекомендована консультація кардіолога з подальшим призначенням оптимального лікування артеріальної гіпертензії.

Також усім жінкам було проведено дослідження ліпідного спектра до та після 3-місячного лікування, що довело позитивний вплив препарату Декліманс® на ліпідний обмін. Рівень загального холестерину знизився з 7,21±0,41 ммоль/л до 6,31±0,35 ммоль/л (p<0,05). Рівень тригліцеридів знизився з 2,98±0,87 ммоль/л до 2,11±0,21 ммоль/л (p<0,05). Рівень ліпопротеїдів низької щільності знизився з 4,01±0,02 ммоль/л до 3,62±0,12 ммоль/л (p<0,05). Рівень ліпопротеїдів високої щільності виріс з 0,82±0,11 ммоль/л до 1,15±0,14 ммоль/л (p<0,05).

За весь час лікування будь-ких побічних ефектів зафіксовано не було.

ВИСНОВКИ:

  1. Період перименопаузи у жінки – це період нових соціальних, сімейних, психоемоційних порушень на тлі фізіологічного пригнічення функціонування яєчників. Клімактеричний синд; ром – патологічний стан, що виникає під час періоду перимено; паузи, розвивається внаслідок порушення гормонального ба; лансу та зриву компенсаційних механізмів, і характеризується цілою низкою психосоматичних, урогенітальних та сексуальних порушень. Згідно зі стандартами надання медичної допомоги, для лікування проявів перименопаузи та клімактеричних роз; ладів широко застосовують фітоестрогенові комплекси, одним з яких є препарат Декліманс®.
  2. Після тримісячної терапії фітоестрогеновим комплексом Декліманс® практично у всіх обстежених жінок відзначена суттєва позитивна динаміка психоемоційних, ендокринологічних та соматичних клімактеричних показників:
  1. покращання загального самопочуття та сексуальної функції жінок;
  2. у 34,2% жінок частота статевих актів на місяць збільшила у середньому до 6 раз;
  3. біль при статевому акті зменшився вдвічі у 31,4% пацієнток, любрикація покращилась у 68,6% жінок;
  4. ступінь вираженості клімактеричних скарг (приливи жару, пітливість, відчуття нестачі повітря, перебої в роботі серця, головний біль, диспепсичні явища) за ММІ зменшив; ся в середньому на 30%;
  5. психоемоційні порушення (відчуття тривоги, прояв роздратованості, слабкість рівень апатії, порушення сну) зменшили свою інтенсивність в середньому на третину;
  6. за шкалою Quality of Life Inventory (QOLI) показник змен; шився на 0,4 бала, що становить 17,4% від початкового рівня, а се; редній показник за шкалою Satisfaction with Life Scale за час ліку; вання Деклімансом™ виріс на 2,2+0,3 бала, що свідчить про достатньо високу ефективність досліджуваного препарату;
  7. після проведеного лікування рівень ФСГ зменшився на 36,9%, ЛГ – на 37,1% (p<0,05), рівень тироксину суттєво не змінився, а рівень естрадіолу збільшився на 75,9% від по; чаткового рівня;
  8. у пацієнток з артеріальною гіпертензією І стадії відзначена стабілізація артеріального тиску на рівнях, вста; новлених ВООЗ як нормальні (менше 129/89 мм рт.ст.), у пацієнток з артеріальною гіпертензію ІІ стадії відзначалась відносна стабільність тиску;
  9. відзначено покращання ліпідного обміну – зниження рівня холестерину (на 12,5%), тригліцеридів (на 29,2%), ліпопротеїдів низької щільності (на 9,7%), а рівень ліпопро; теїдів високої щільності зріс на 28,7%.

Таким чином, усі зазначені дані свідчать про високу ефективність та безпечність фітоестрогенового комплексу Декліманс® у лікуванні основних проявів менопаузи та клімактеричного синдрому. Частота застосування препарату (один раз на добу) є ще однією з його переваг над іншими пре; паратами цієї фармакологічної групи. А вплив на ліпідний спектр крові та артеріальний тиск є, безумовно, значущим у комплексному лікуванні даної категорії жінок. Тому фітоест; рогеновий комплекс Декліманс® слід рекомендувати до застосування пацієнткам у період перименопаузи для корекції її проявів та лікування симптомів клімактеричного синдрому.

The study of efficiency of the use of Declimans™ for women in the period of a perimenopause Iu.P. Vdovichenko, O.Iu. Gurzhenko

The problem of psycho;somatic, urogenital and sexual troubles in women during the period of perimenopause is very actual. The effi; ciency of the use of fitoestrogenny complex Declimans® in women during the period of perimenopause was investigated in the research. Improvement of sexual life (frequency and quality of the sexual rela; tions) on the average for 30% on different indicators is noted. On a scale of Quality of Life Inventory (QOLI) the indicator decreased by 0,4 points. The average value on Satisfaction with Life Scale scale dur; ing treatment grew by 2,2±0,3 points that shows rather high efficiency of a studied medicine. The stabilization of arterial pressure, and also decrease in levels of cholesterol and triglycerides in blood were noted. Levels of hormones were stabilized – FSG and LG decreased by 36,9% and 37,1% respectively, estradiol increased by 75,9%. Frequency of reception of the medicine (once per day) also is its advantage. These researches prove that use of the fitoestrogenny complex Declimans® is safe and effective for treatment of the main manifestations of a peri; menopause and a climacteric syndrome.

Key words: Declimans, perimenopause, climacteric syndrom.

Сведения об авторах:

Вдовиченко Юрий Петрович – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупи; ка, 04112, г. Киев, ул. Дорогожицкая, 9. E;mail: prore;first@nmapo.edu.ua

Гурженко Елена Юрьевна – Кафедра акушерства, гинекологии и перинатологии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л. Шупика, 01011, г. Киев, ул. Арсенальная, 5

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Майкл Т. Макдермотт. Секреты эн- докринологии. – М.: Издательство Бином, 1998. – С. 342–346.
  2. Ашрафян Л.А., Харченко H.B., Ивашина C.5., Акопова Н.Б., Бабае- ва Н.А., Сергеева Н.И. «Патогенез» Климактерий. Четыре патогенетиче- ских варианта изменений в половых органах у женщин в постменопаузе, № 3, 2001. – С. 7–8.
  3. 3. Рубченко Т.Л., Лукашенко С.Ю. Не все женщины в менопаузе имеют де- фицит эстрадиола Московский обла- стной НИИ акушерства и гинеколо- гии. – М., 2004.
  4. Рубченко Т.И., Лукашенко С.Ю. Некоторые аспекты вазомоторной не- стабильности у женщин в постмено- паузе. Российский научный центр ренгенорадиологии МЗ РФ. – М., 2003.
  5. Сметник В.П. Лечение и профи- лактика климактерических рас- стройств // Клиническая фармакология и терапия. – 1997. – Т. 6, № 2.– С. 86–91.
  6. James Ellison and Sumer Verma Depression in Later Life: A Multidisciplinary Psychiatric Approach, 2009.
  7. Richard Balon and R. Taylor Segraves Handbook of Sexual Dysfunction, 2005.

Статья поступила в редакцию 15.09.2014